Андерс Аслунд, Moscow Times, 30 січня 2008 року

Після дострокових парламентських виборів 30 вересня було потрібно менше ніж 2,5 місяці, щоб сформувати уряд на основі незначної парламентської більшості. Але новий уряд на чолі з Юлією Тимошенко розпочав свою роботу амбіційно та обнадійливо.

Українська економіка знаходиться у непоганому стані з темпом зросту у 7,3 % минулого року. На фондовому ринку не відбувалося коливань потягом року і він майже не постраждав під час січневої кризи.

Найбільшим досягненням уряду стала готовність України приєднатися до СОТ на Генеральній Раді у лютому. Через місяць після того, як парламент ратифікує вступ, Україна стане повноправним членом СОТ. Це може збільшити темпи економічного зростання країни на один відсоток щороку.

Вступ України до СОТ - це спільне досягнення чотирьох останніх урядів. Останньою перешкодою на цьому шляху були претензії ЄС щодо експортних мит України, переважно на сталевий брухт. Це питання буде розглянуто під час переговорів щодо угоди про зону вільної торгівлі з ЄС, яку вірогідно буде досягнуто до кінця 2008 року.

Як і всюди в регіоні, найбільше занепокоєння викликає висока інфляція, яка весь час збільшується. Минулого року ціни на споживчі товари збільшилися на 16,6%.

Але, досвідчений фахівець Міністр фінансів Віктор Пинзеник негайно збалансував бюджет. На щастя, контроль над цінами та експортний контроль не обговорюються. Тимошенко заявляє, що вона зробила висновки зі свого попереднього прем‘єрства у 2005 році.

Компенсувати заощадження громадян, які вони втратили на початку 90-х через гіперінфляцію, протягом двох років – це обіцянка Тимошенко, яка викликала найбільше занепокоєння. На щастя, уряд звів ці компенсації до програми у 1,2 мільярди доларів, що складає менше ніж 1% від ВВП. Гроші будуть розподілені швидко та еквівалентно.

Як і у всіх демократичних пост-комуністичних країнах, корупція залишалася найбільшою проблемою під час виборчої кампанії. Діючи дуже розумно, Тимошенко зробила боротьбу з корупцією одним з ключових виборчих гасел. Щоб виконати цю обіцянку, вона діє швидко у трьох напрямах.

Найбільш явною корупція була у діях колишнього уряду щодо компенсації ПДВ експортерам з відкатами у 20-30%. Тимошенко призначила компетентного фахівця та колишнього міністра економіки Валерія Хорошковського главою митної служби з метою вирішення цієї проблеми.

Проблема митниці, яку Тимошенко владнала у 2005 знову стала однією з головних складових корупції, тому Тимошенко готова повторити свій колишній успіх у цій сфері.

Найбільш складні корупційні схеми використовуються при торгівлі газом. Це відомо Тимошенко з часу, коли вона займалася бізнесом. Не має ніяких підстав для існування посередника РосУкрЕнерго. Теж саме стосується і УкрГазЕнерго (українська дочірня компанія РосУкрЕнерго). Явною метою існування цих двох непрозорих спільних підприємств є перекачка грошей на користь відомих росіян та українців. Ціна цього настільки велика, що українська державна нафтова та газова компанія «Нафтогаз України» опинилася на межі банкрутства.

Нам не потрібно знати деталі, щоб розуміти, що необхідно щось робити. Тимошенко наблизилась до того, щоб прибрати ці неблагополучні структури з української газової торгівлі. На щастя, голова Газпрому та вірогідний наступний президент Росії Дмітрій Медвєдєв дотримуються такої ж думки.

Протягом останніх двох років Україна провела мінімум приватизацій. 18 січня новий український уряд опублікував перелік 19 державних компаній, які підлягають приватизації цього року. Загальна вартість акцій на продаж оцінюється в приблизно $5 мільярдів. Важливо, що новий уряд відмовився від тактики свого попередника, який продавав дуже малі частки, натомість запропонувавши більшість акцій в трьох великих компаніях, включаючи Укртелеком, українського монополіста наземних телефонних мереж.

Рок за роком Україна продовжувала дію мораторію на продаж приватної землі сільськогосподарського призначення, надаючи привілей тільки великим бізнесменам, які скуповували десятки тисяч гектарів. Новий уряд вважає, що термін для такого мораторію вже пройшов, він має намір швидко прийняти все необхідне законодавство для сприяння торгівлі землею.

Напередодні наступного саміту НАТО, який має відбутися у Бухаресті в квітні, Президент Віктор Ющенко, Тимошенко та Спікер парламенту Арсеній Яценюк підписали заявку на План дій щодо членства (MAP). Це стало певним сюрпризом, адже Тимошенко уникала цієї теми. Разом з членством в СОТ та договором про вільну торгівлю з ЄС, MAP, який може завершитись або ні членством в НАТО, визначає тверду прозахідну зовнішню політику України.

Найгіршим політичним заходом, до якого вдалася Тимошенко в 2005, була реприватизація. Але вона, здається, вивчила той урок, до цього часу утримуючись від такої дестабілізуючої політики.

Новий український уряд показав дуже вражаючий початок; є тверда надія, що далі буде ще більше. Одним з результатів останніх парламентських виборів стало те, що три основні партії досягли економічної згоди щодо активізації ринку. Всі три є демократичними правоцентристськими партіями, що фінансуються великим бізнесменами, більшість з яких швидко оновлюються, оскільки ринкові цінності їхніх корпорацій збільшують прозорість та порядок.

Декілька з найбільших українських бізнесменів добровільно відмовились від трансфертного ціноутворення та почали в повному обсязі сплачувати податки. Вони також виділяють значні ресурси на доброчинні пожертвування, переважно в сфері освіти та охорони здоров’я. Та все ж, одним з результатів скандалів з суміщенням бізнесової та політичної діяльності міністрами стало те, що бізнесменів майже не має в новому Кабінеті.

Україна з самого початку страждала від конституційного безладу. Хоча конституція не змінилася, очевидно, що дещо змінилося на краще. Домінуюча опозиційна партія, Партія регіонів, створила тіньовий уряд. Два коаліційні партнери - Блок Юлії Тимошенко та «Наша Україна» Ющенка - поділили посади в Кабінеті таким чином, що Тимошенко контролює всі призначення в економічній сфері, а «Наша Україна» контролює зовнішню політику, безпеку та культуру. Чіткий баланс влади між президентом та прем’єр-міністром виникає внаслідок їхнього постійного владного протистояння.

Очевидно, що через місяць ще занадто рано судити про дії нового уряду, але початок був справді вражаючим.

Україна подає наочний приклад того, яким чином могла б розвиватись Росія, якби вона розбудовувала свою демократію та ринкову економіку через конкуренцію між олігархами, а не відмовлялася від демократії. Завдяки своїм більш радикальним ринковим економічним реформам у 1990-х Росія все ще користується перевагами кращого законодавства. Але навіть за таких умов, права власності в Україні сьогодні є більш безпечними завдячуючи більшій прозорості демократії та її системи стримувань та противаг.

Андерс Аслунд, старший науковий співробітник Інституту міжнародної економіки Петерсена, автор „Революція капіталістів Росії: Чому ринкова реформа вдалася, а демократія провалилась”.