– Дорога наша командо! Ми зібралися з вами сьогодні і саме сьогодні тому, що до сьогодення ми з вами сформували всі місцеві ради, сформували фракції в усіх регіонах та областях і у Верховній Раді. Ми набули з вами саме того статусу влади, який ми виборювали багато-багато років.

І ми прийшли сьогодні саме до формування тієї коаліції, яка є абсолютно природною для України. Саме в перший день роботи сесії ми нарешті чітко і зрозуміло за представництвом всіх трьох демократичних сил – нашого Блоку, блоку "Наша Україна", Соціалістичної партії – оголосили однозначне створення демократичної коаліції, і назад ніякого відступу бути не може. І можу запевнити вас – ту команду, яка народила цю перемогу, – що коаліція буде створена.

І коли вчора ви спостерігали за програмою "Свобода слова" на ICTV, то ви побачили, що Центр України і Захід України вірить в дієздатність парламенту, вірить у дієздатність наших команд, вірить у тих, кому вони віддали свої голоси. І, на жаль, ті люди, які були представлені там від Сходу, вони своїм власним голосуванням засвідчили в невіру у свою власну команду у Верховній Раді і вони засвідчили те, що вони не можуть покластися на тих, кого обрали.

І тому я хочу перш за все звернутися до вас з найголовнішою тезою. Ми з вами з 26 березня, коли завершилась кампанія, стали владою країни. Стала наша команда, і у нас з вами немає жодного шансу звертати на когось відповідальність за все, що буде відбуватися в країні, за все, що буде відбуватися на владних щабелях, крім як на себе. І я хочу, щоб перше, що ви відчули, – це колосальну, безмежну відповідальність за кожен крок, який буде робитися владою в країні після 26 березня. Ми нестимемо відповідальність за Президента, ми нестимемо відповідальність за будь-яку іншу політичну силу та губернаторів.

Ви – влада, і ви мусите діяти, ви мусите приймати рішення. Ви мусите відчувати це серцем, що більше народу Україні, крім як на вас, нема на кого покладатися. І я хочу запитати у вас: чи готові ви до цієї високої місії?..

І ще одна дуже важлива складова нашої з вами політичної ходи. Ми з вами – єдина команда в Україні, яка з самого свого народження жодного разу не скинула темпи росту, прибільшила сили. Всі інші – або втратили, або дуже втратили. Ми з вами – тільки суттєвішим чином набрали. І якщо ми говоримо про будь-яку іншу політичну силу, то показники ви всі знаєте. Якщо ми говоримо про Партію регіонів, то ми пам’ятаємо, коли під час президентської кампанії вони у певних областях мали 70-80%, а вже на парламентській кампанії їхні результати іноді були і вдвічі, і втричі нижчими.

Тому знайте, що ми з вами не маємо права припинити цей поступ. Ми не маємо права зупинитися навіть на хвилину. І це значить, що на наступних виборах, коли б вони не були і як би вони не проходили, ми з вами мусимо набирати більше 50% і формувати на тій основі ту стабільність, яку так чекають в суспільстві останні 15 років люди.

І ви знаєте, з чого ви починали, коли йшли на виборчу кампанію. Ми починали з вами з відставки уряду, з втрати надій в суспільстві до помаранчевої команди, з повного розколу тієї команди, яка переможно пройшла президентські вибори. Ми з вами починали виборчу кампанію з достатньо серйозного тиску на місцях. Але ми з вами справилися з тими негараздами, ми справилися з усіма недоречностями, які були народжені не нами з вами. І це значить, що і далі кожну складність, кожну перешкоду ми будемо долати не менш достойно.

А тепер я хотіла б, щоб ми з вами просто порівняли декілька речей. Остання наша виборча кампанія, коли наш з вами Блок, який так само називався, у 2002 році приймав участь у виборчій кампанії до Верховної Ради, і ми мали певні результати. Той шлях ми теж проходили нелегко. Але сьогодні ми маємо всі можливості побачити, що ми зробили з вами всього за чотири роки. Я б хотіла, щоб ці цифри ми з вами побачили.

Перш за все: ми отримали на виборах у 2002 році 7% прихильності людей, зараз ми маємо з вами – і, до речі, ми були з вами, як мінімум, на третьому місці по кожній області – зараз ми набрали з вами 22,3% і перемогли в 14 регіонах України. І ще: майже у всіх інших областях ми з вами зайняли впевнене друге місце. І ми з вами стали тією об’єднуючою силою для України, яку і чекали, і про яку говорили, але вона народилася не з рекламних роликів, не з заяв, а вона народилася з результатів голосування. Саме цими результатами ми з вами почали об’єднувати Україну.

А тепер декілька цифр, якими, я переконана, ми з вами зобов’язані пишатися. Якщо в 2002 році за нас проголосувало 1 мільйон 882 тисяч виборців, то на цих виборах ми набрали підтримку, довіру, і, що дуже важливо, любов, – тому що мало до яких політиків люди взагалі відчувають любов, – і ми з вами отримали прихильність 5 мільйонів 652 тисяч людей, що втричі більше, ніж у 2002 році.

А тепер давайте подивимося, як виглядала наша фракція у Верховній Раді. Ми з вами за підсумками виборчої кампанії 2002 року мали 22 народних депутати. Це були бійці, це були люди, які готові життя покласти, не замислюючись, за ту справу, за ту мету, яку ми поставили собі як мету нашого життя. Але сьогодні ми з вами в парламенті маємо справжню армію – це 129 людей. І це в 6 разів більше, ніж у минулому парламенті. Такого ніколи жодна фракція, я думаю, в жодній країні не робила. В 6 разів – і нам просто є чим пишатись.

Але далі, як сказав наш Президент, візьміться за крісла, тому що далі цифри підуть ще більш вражаючі, тому що ми з вами не тільки перемогли в Центрі – ми з вами протоптали доріжки до кожної ради міської в Україні. У нас немає місця, де ми не маємо фракції, немає куточка в Україні, де немає офіційно обраної нашої команди.

Почнемо з депутатів обласних рад. Якщо ми в 2002 році мали на всю Україну всього 57 депутатів обласних рад – це просто були окремі камікадзе, які прорвалися, які я не знаю що робили, для того щоб туди зайти, – сьогодні ми маємо з вами 776 депутатів обласних рад, що в 13,5 разів більше. І я хочу привітати всіх по Україні наших депутатів обласних рад і всіх, хто тут знаходиться, тому що ви друга за Верховною Радою ланка, яка буде будувати політику країни.

А тепер я б хотіла, щоб ми з вами відчули масштаби української армії нашого Блоку, щоб ви відчули взагалі, що ми пройшли в кожну пору нашого суспільного життя. І якщо ми говоримо про депутатів міських і селищних рад, а це якраз ті люди, на яких будуть дивитися всі, хто віддав нам голоси, і будуть по них визначати – достойна ми команда, чи ні, так у нас таких людей в 2002 році на всю Україну було 2,5 тисяч, а зараз – майже 36 тисяч таких депутатів у нас, що в 14 разів більше.

А тепер по наших фракціях. Я можу сказати, що фракція на кожному рівні влади мусить стати абсолютним осередком формування політики. Запам’ятайте: конституційна реформа відбулася, і сьогодні вся відповідальність – на Верховній Раді, обласній раді, міській, районній, селищній. І рано чи пізно вони отримають і право вести виконавчі функції – це значить, що це і є справжня влада. І ми з вами на минулих виборах мали по всій Україні всього 35 фракцій – це майже нічого, це навіть не десята частина всіх фракцій в країні. Сьогодні ми з вами зросли у 22 рази і маємо по всіх без виключення наших адміністративних одиницях в Україні потужні команди. І я хочу подякувати вам за те, що ви жодну територію України не залишили без влади, тому що ви це формували і ви це робили.

І коротко скажу про те, що ми з вами принципово прийняли рішення, що ми не підтримуємо мерів міст від партій. Чому? Тому що ми знали, що громади без тиску політичних сил мусили обрати того господарника, який буде їм служити. І ми обіцяли, що ми підтримаємо кожного мера, якого обере громада своїми діями. Але незважаючи на те, що ми не формували такої політики, у нас все одно 41 мер – вони прорвалися навіть без будь-якої підтримки, тому що вони просто достойні люди. Я хотіла б, щоб ми 41 мера нашої країни, які є членами наших партій, зараз привітали.

Так само ми сформували владу з вами на рівні керівників обласних рад в 10 регіонах України. В 10 регіонах України у нас є наші голови облрад, які є членами наших з вами партій і нашого Блоку. І це значить, що вже 10 областей будуть дивитися на нас як на владу, яка або дасть результат, або ні. І тому ми зараз разом привітаємо наших керівників обласних рад і покладемо на них відповідальність.

І найбільша цифра, я маю на увазі – за динамікою, яка у нас з вами народилася на цих виборах. Ми з вами зараз говоримо про села, ми говоримо про сільських голів – ми говоримо про ту владу, яка сьогодні абсолютно близька до землі. І якщо у нас по всій Україні у 2002 році було всього 42 сільських голови з 15 тисяч сіл по всій країні, то зараз у 30 разів ми збільшили цей показник! І ми маємо сьогодні 1250 голів сільських рад – членів наших партій.

І остання цифра говорить про те, наскільки ми з вами стали надійними партнерами нашого народу, наскільки люди переймаються і стають поряд з нами в політичній боротьбі. Цифра, яка практично вінчає сьогодні нашу переможну ходу у виборчій кампанії, – це члени наших партій, які входять до нашого Блоку. І можу сказати вам по партії "Батьківщина", тому що ми тримаємо цю статистику. Якщо в 2002 році ми мали з вами 129 тисяч членів партії "Батьківщина", сьогодні офіційно зареєстровано бійців нашої партії 510 тисяч. В 4 рази ми збільшили кількість членів нашої партії.

Такі результати зробити, такий якісний прорив зробити, підняти таку глибу, причому без влади – ми з вами практично, де-факто, на вибори йшли в опозиції, – це безумовно є досягненням. І хочу вам сказати, що я далека від думки, що цю перемогу створив лідер або центральний штаб. Я твердо переконана в тому, що цю перемогу створили ви і ще сотні тисяч людей, які не вмістилися в цей зал, яких ви представляєте сьогодні. І я знаю, що якщо б ви не протоптали доріжку в кожне село, якщо б ви не приїхали в кожний районний центр, в кожний куточок, не провели, як це робилося, зібрання в кожному подвір’ї, місті, районі та селі – ми нічого б не зробили.

Я знаю вартість цієї перемоги. Я знаю, що після завершення виборчої кампанії дві третини нашої команди по всій абсолютно території України просто потрапили на лікування. Це говорить про те, що працювали ми не за заробітні плати, не за якісь там преференції чи якісь майбутні посади. Я знаю, що кожен з вас серце, душу, розум, інтелект, всі свої помисли, всі свої життєві устремління вкладав у перемогу. При мінус двадцяти – не пощастило з погодою, – всі були в полі, в сніг, в бурани…

І я хочу вам повідомити, що ми вперше заснували відзнаки. Ці відзнаки вони можливо не такі аж серйозні – це просто є більше моральна подяка. Ми заснували спеціальну медаль, яка називається "Видатний учасник виборів-2006". Ми випустили всього 500 медалей на всю країну. Кожна медаль має номер, вона буде просто пам’яттю для тих, хто є кращим з кращих. Ми заснували спеціальний знак пошани – він називається "Кращий боєць виборів-2006", їх 20 тисяч буде. Це ті відзнаки, якими будуть нагороджені абсолютно всі активісти нашої виборчої кампанії.

...Шановні друзі, мені дуже хотілося б до кожного з вас доторкнутися, запросити на сцену, до кожного з вас донести нашу повагу і нашу любов. Але знайте, що головною подякою вам буде саме любов людей, коли ми з вами при владі зможемо дати результат.

І хотіла б, щоб ми з вами на жодну хвилину не розслабились. Я знаю, що хочеться відпочити, я знаю, що хочеться трошечки скинути з себе тягар щоденної, щохвилинної відповідальності. Я знаю, що, можливо, ваше життя за темпом, за динамікою абсолютно не схоже на життя інших людей, які мають більше часу. Але – не розслаблятися! Тому що наша з вами робота, вона сьогодні буде закладати найвідповідальніші підстави для майбутнього.

Я хотіла б, щоб ми з вами після нашої перемоги, після формування влади, після переходу вже до здійснення своїх повноважень, щоб ми з вами перейшли до стратегії маленьких добрих справ для кожної людини, яка живе у ваших регіонах. Знайте, що більше нічого так не підніме ваш авторитет, як абсолютно конкретні справи. І тому я прошу вас: зараз в своїх штабах започаткуйте не просто зв’язок з вашими громадами, а, можливо, єдине життя – щоб не було листа, проблеми, якою живуть люди і яка не дійшла до вас, щоб не було сигналу, який ви не почули. І щоб ви почали таку реєстрацію добрих зроблених справ для цих людей, які віддали вам голоси.

Я хочу, щоб ви знали, що наступна наша перемога залежить не від центральних лідерів, а залежить від того, наскільки ви на місцях зможете продемонструвати людям, що ви здатні виконувати обіцяне. Не в центр вони будуть дивитися, а іти в сільради, в райради, в міськради, в облради до свого депутата.

І я хочу, щоб ви відрізнялися від усіх інших партій тим, що ви закріпите за кожним округом, за кожною буквально вулицею нашого депутата місцевих органів влади, який буде себе відчувати, як мажоритарщик, а не як списочник. Я хочу, щоб ви, навіть якщо ви не мери, щоб ви бачили очима мера, де непорядок у місті. Щоб ви відчували себе господарем, і тоді у нас все буде добре.

Тому що після Помаранчевої революції, на жаль, авторитет влади впав, тому що на місцях практичного його щодня руйнували. А ви мусите його нести, як дорогоцінність, яку вам подарували люди. І тоді, я думаю, що ми з вами будемо вітати сотні і сотні керівників з результатом 96%. Тому що як тільки люди відчують, що вам вони дійсно потрібні, що ви до них небайдужі, ми з вами вийдемо на результат.

І ще. Я думаю, нам зараз варто припинити якісь такі публічні, голосні кампанії і перейти до знання проблеми кожної людини. Спокійно, без суєти робити свою справу.

Я хотіла б, щоб ви докорінно переглянули кадрову політику в своїх регіонах, щоб ви подивилися, де ті найсильніші люди, де ті люди, які дали най унікальніші результати. Піднімайте цих людей, піднімайте їх до рівня найвищих керівних органів партії. Давайте їм шлях, давайте їм можливість передати досвід і свої організаційні напрацювання всім іншим.

Я знаю, що зараз ми з вами перетворюємося не просто в політичну силу, а в політичну силу європейського масштабу. Ми – сильна європейська політична сила. Ми з вами обов’язково будемо членами міжнародних об’єднань партій, в тому числі по лінії лівоцентристських напрямків. Я думаю, що ми будемо з вами радитися, але ми будемо дивитися в сторону Соцінтерну, тому що це зараз найсуттєвіша і найпопулярніша лінія політики в світі. І будемо будувати політику для людей, а не для чиновників. Я вірю у вас!

Я думаю, що той білий колір, яким ми з вами здивували парламент, коли на фоні цих сірих чиновників, депутатів ми були білим клином. І тому, коли вони хотіли нас образити, говорили, що подивіться – це уніформа, це армія, скоро вони почнуть марширувати одночасно, я говорила – так, ми армія. Тому що ми дійсно армія, бо ми не здамо своїх позицій. І коли вони нам говорили, так образливо, що ми біле братство, я говорила – так, але не братство, ми воїни світла з вами. Ми – те світло, яке народжується в політиці.

І коли ті народні депутати хотіли нас принизити, говорили – подивіться, тут у нас лікарі з’явилися в парламенті, я казала – так, шановні друзі, ми лікарі, тому що, крім нас, вас ніхто не вилікує.

І тому я хотіла б, щоб ви завжди відчували, що наша армія – армія лікарів суспільства, армія воїнів світла – перебудує нашу країну так, що ми станемо зіркою в світі і будемо сяяти доти, доки у нас буде мудрість, розум і любов до України.

Слава Україні!