Події останніх днів на політичному олімпі в черговий раз засвідчують громадськості і світовій спільноті, наскільки є непослідовними та підступними керівництво регіоналів на чолі з В. Януковичем. Новоспечені опозиціонери демонструють унікальну спроможність боротьби, тільки от боротьби під гаслом: за будь-яку ціну залишитись при владі. Помпезні промови Віктора Федоровича про відповідальність нового Уряду, про спротив у разі кадрових ротацій, про необхідність негайного розгляду бюджету (звісно, бажано у їхній редакції, де знову пріоритетом є тема «прості люди повинні підтягти паски») та закону про опозицію - нагадують, вибачте, «хорошу міну при поганій грі». За усією цією риторикою досвідченим у вітчизняній політиці людям цілком зрозуміло, що йдеться лише про одне - уникнути публічної відповідальності за розвал економіки та повальне погіршення життя «вже сьогодні», безладдя у законодавчому та кадровому полі, яке вчинили за ці півтора року «керманичі програми не проїдання».

Ще зовсім недавно пані Р. Богатирьова з сарказмом та зухвалістю внесла на розгляд Верховної Ради України (2006 р.) законопроект про парламентську опозицію, який за обсягом був рівний одному аркушу, а за змістом нагадував меморандум бойскаута. От якщо б зараз внести на розгляд парламенту її ж творіння, яка була б реакція її колег по фракції, які навіть у поганому сні не бачили себе поза владою? Втім, нахабність та шулерство, з якими діють «опозиціонери», дійсно вражають. Покидаючи Кабмін, пан Янукович гучно заявив у черговий раз, що його уряд досяг небачених успіхів і бажав би, щоб нова команда продовжила їхню справу!? Та не дай боже! Бо країна вже поставлена регіоналами і комуністами на межу дефолту. Так звані фахівці Азарова вкрай розбалансували економіку, позбавили більшість населення соціального захисту, пенсіонерів - відповідного рівня пенсій, громадян - пристойного розміру заробітних плат, малий і середній бізнес загнаний знов у тіньовий сектор. Економіка не витримує наслідків «економічного прориву» по-Януковськи, адже вартість пального і газу зросли до астрономічних величин, споживчі товари та продуктова група щоденно зростають у цінах. З такими новорічними подарунками вийшов до людей головний регіонал, збільшивши мільярдні тіньові надприбутки своїх соратників у сотні разів, тепер заявляючи про готовність очолити тіньовий уряд. Дійсно, в його тіні - сотні мільярдів коштів, які роблять нищівні для країни оборудки поза бюджетом держави. Відтак зрозуміло, що першочергове завдання такого тіньового уряду - не дати демократичній коаліції зруйнувати тіньові схеми, завдяки яким щоденно обкрадається населення України. І сьогодні представники цієї провальної команди нервово заявлять про недопущення кадрових змін у вертикалях влади. Пригадайте промову Януковича весною 2006 року: «...ми (ПР, КПУ, СПУ) беремо на себе усю повноту відповідальності в країні, а відтак нам необхідно сформувати виключно свою команду». За його логікою, коли він формує, ігноруючи опозицію, то це нормально, а от якщо хтось інший, це вже недемократично? Єдине що, правдиве було сказане великим оракулом шокової терапії, так це те, що саме вони несуть усю відповідальність за заподіяну шкоду державі, і таки найближчим часом частині з них доведеться відповідати перед законом.

Сьогодні в кулуарах керівних органів держави точаться розмови про можливі компроміси з регіоналами та комуністами. Але ж досвід останніх років довів, що з ними неможливо знаходити компроміси, тим паче що на меті у них одне: як ще урвати ласий шматок від економіки і власності держави. Стиль «наперсточників» проявляється щоденно, на кшталт блокування електронної системи «Рада», підступне голосування під час складання повноважень народних депутатів, які делеговані в органи влади, та багато чого іншого. Та й у самій майбутній опозиційній коаліції спостерігаються не аби які чвари, що знову-таки точаться винятково через бажання отримати певні посади чи то віце-спікера, чи то в комітетах і навіть в Нацраді. Ну і, як водиться, тон задають у цих питаннях «борці усіх пригнічених» - симоненківці. Вони дійсно-таки добрячі фахівці інтриг та казуїстики. Так, ті самі комуністи, що на протязі останніх чотирнадцяти років, так часто-густо маючи суттєвий вплив на владу, жодного разу не згадали про пригнічених, сидячи у м'яких владних стільцях, з яких дуже було зручно вболівати за пригнічений народ.

Як би там не було - зміни в країні відбуваються незворотні. Команда демократичних сил на чолі з Юлією Тимошенко береться за вкрай складні завдання: навести кінець кінцем лад у нашій державі, налаштувати економіку країни на справжній український прорив. І це реально можливо. Не тільки можливо, але і необхідно. Питання лише часу. Зверніть увагу, на відміну від попередника, Прем'єр-міністр України Ю. В. Тимошенко наполягає на консолідованій програмі повернення заощаджень громадянам, негайного прискіпливого перегляду Державного бюджету на 2008 рік з урахуванням відновлення соціального захисту населення, проведення широкого кола переговорів з північним сусідом щодо врегулювання спірних питань, наведення порядку у вугільній галузі, запровадження глобальних антикорупційних програм і таке інше. Одним словом, саме ті питання, які безпосередньо впливають на економічні показники і від яких так бездарно протягом чотирьох років відхрещувалися уряди Януковича. Є усі підстави вважати, що демократичним силам вдасться здійснити український прорив, і ці перетворення вже у 2008 році відчує кожен громадянин нашої держави.

Наостанок не можу не зупинитись на регіональних проблемах. Маємо унікальну нагоду спостерігати, як представники кучмівських та януковських команд починають стрімко перефарбовуватись політично і активно дрейфувати в бік влади. Окремим з них так кортить ще трішки протриматись при владі, бо, на їх думку, це єдиний засіб для особистого збагачення. Досить неприваблива картина, коли такий собі хитруватий флюгер вважає, що приживеться, як п’явка, при будь-якій владі і починає на новий лад прославляти нових керманичів. Саме такі хитруваті спроможні зруйнувати будь-які програми та команди, адже для такої категорії пересічних нічого святого немає, окрім особистого благополуччя. Але ж люди усе бачать та розуміють: ми вже зовсім інші. Відтак перетворення на краще лише в центрі - це утопічна мрія. Перетворення та оновлення влади необхідно втілювати в усіх ланках та в усіх галузях. Нас так часто-густо протягом усіх років незалежності України лякали страшилками про необхідність залучення до державницької розбудови виключно фахівців зі старою «совковою» школою управління, що частина представників нових поколінь втрачала віру в можливість реалізувати себе у державницькій справі. Це стратегічна помилка, якщо не сказати більшого. Необхідно яко-мога ширше надавати можливість молодим людям включатись у вирішення найскладніших державних завдань. І такі можливості у нових поколінь українців починають відкриватись саме з приходом до влади Юлії Володимирівни Тимошенко. Це складний шлях. Але це єдиний правильний шлях: через терни до зірок. Іншого не дано.

Роман Забзалюк, народний депутат України від БЮТ, керівник Миколаївської обласної партійної організації «ВО «Батьківщина»