Народний депутат Михайло Поживанов має репутацію доброго господарника. Був мером Маріуполя і в Києві побував замголови міськадміністрації. Отже столичне господарство йому знайоме, а проблеми міста вже давно хвилюють його як киянина.

Михайло Олександрович, дозвольте задати перше питання щодо Вашої політичної міграції, Ви вирішили приєднатися до Блоку Юлії Тимошенко, не тому, що політика Блоку і Ваша по відношенню до теперішньої Київської міської влади співпадають?

І з цієї причини теж! БЮТ – це єдина політична сила, яка першою розпочала «війну» з незаконним підняттям тарифів на житлово-комунальні послуги, а також з корупційними діями пана Черновецького and company. А також, це єдина послідовна команда, яка відповідає за свої обіцянки, виконуючи їх. Не виключаю, що головною причиною розробки сценарію з тарифною політикою для нинішньої міської верхівки, не є спроба завоювати симпатії виборців, а лише боротьба за перерозподіл комунальних активів. Оскільки в залежності від тарифів буде визначатись подальший стан комунальних підприємств.

Розвінчувати чужу корупцію завжди легко. А які можливі запобіжні бар'єри, що отримавши владу і право розпоряджатися значними фінансовими і матеріальними столичними ресурсами чиновник не переступить грань дозволеного? Я, власне, про те, що спокуса-то велика...

Спокуса велика, але ще більший, повинен бути й страх перед відповідальністю за свої діяння. І в цій ситуації, вважаю, повинна бути, з одного боку, проста і зрозуміла виборча кампанія (по вибору мера), а з іншої – досить легка процедура по відкликанню політика, господарника, який, обіцяючи в період передвиборної кампанії, все можливе й не можливе, отримавши мандат на п'ять років, тут же забуває про всі обіцянки, знаючи, що відкликати його неможливо.

Тобто, Ви вважаєте, що треба вносити зміни на законодавчому рівні та виписати чіткі й ясні закони, щоб на місцевому вони реалізуються прозорими методами, тоді корупція в системі міської влади може бути, якщо не подолана, то, принаймні, мінімізована.

Цілком вірно. І, крім того, повинна бути відповідальність керівника, який знає, що він підзвітний перед виборцями. А не спекулювати на інтересах киян, погіршуючи ситуація, в тому числі й в комунальних підприємствах, влаштовуючи все для власної вигоди.
Вважаю, що з обранням нового складу парламенту процедура відкликання міського чиновника обов'язково буде піднято і будуть внесені відповідні зміни в Закон «Про вибори в місцеві органи влади», Закон «Про місцеве самоврядування» і Закон «Про столицю», які дану процедуру по вираженню недовіри, як міському голові, так і міській раді спростять. Щоб таку можливість мали мешканці міста або парламентарії ВРУ. Якби на сьогоднішній день це право було у нардепів, або у ЦВК, упевнений в Києві вираження недовіри Градоначальникові з його радою був би вже реалізований. І, можливо, разом з виборами 30 вересня кияни вже мали можливість провести референдум про перевибори мера і Київради. Але я впевнений, що це обов’язково станеться, так як лідер нашої команди обіцяла це, а вона вміє тримати слово.

А тепер, якщо можна про саме наболіле по черзі. Ваш погляд на транспортну проблему і шляхи її вирішення...

Це комплекс питань. З одного боку, налагодження транспортних потоків - в першу чергу, робота пасажирського транспорту. Адже велика частина проблеми із заторами на дорогах полягає не в зростанні числа особистих автомобілів, а у відсутності чіткого графіка пасажирського суспільного транспорту. І менеджер середньої ланки через невпевненість, що користуючись міським транспортом, він може безпроблемно та своєчасно дістатися до пункту призначення, вимушений користуватися особистим автомобілем. Частково можна було вирішити цю проблему за рахунок маршрутних таксі, але, на превеликий жаль, через халатність й продажність чиновників на місцевому рівні не було створено жорсткіших вимог щодо реєстрації транспортних підприємств і системи штрафів за невиконання правив. Теж відноситися і до роботи виконавців: контролерів, а також водіїв, який, наприклад, зобов'язаний стояти на зупинці певний час, а не чекати поки машину заповнять до стану «кільки в банці», не кажучи вже про їх професійну підготовку, що за статистикою велика частина аварій, по вині водіїв маршрутних таксі. І все це, зокрема, через економію на заробітній платні, що працювати йдуть любителі, яким потрібно навчитися керувати транспортним засобом, а вже потім перевозити людей.

Ви вважаєте це вирішуване питання в Києві?

Це вирішуване у всьому світі. Чим же Київ гірший за інші Європейські столиці?!?

А як щодо транспортних розв'язок, про які вже багато говориться?

Так, є такі проекти. І зокрема, мостовий перехід Подольсько-троїцкий. Даний проект існує давно. Вперше КМДА взяла кредит для Києва в зарубіжному банку на 200 млн. доларів в 2004 р. Ваш покірний слуга, як заступник мера брав участь в отриманні цієї позики. Кошти поступали на будівництво цього мостового переходу, який, по-перше, вирішував проблему 300-тисячної Троєщини, – жителі добиралися б у центр міста на метро – тим самим зменшувалося навантаження на весь наземний пасажирський транспорт. А по-друге, розвантажувався Московський міст і міст Метро.

Але проект до цих пір не реалізований. А де 200 млн.?

А гроші є. Вони, думаю як і раніше, у банку «Хрещатик», оскільки мають цільове призначення.

Але через позику потрібно платити відсотки…

Звісно. Відсоток виплат налічується під 8,625%. У свою чергу банк заробляє на вільних грошах по доларових кредитних лініях, напевно, 12-14%, як мінімум. Але є ще одна з головних проблем, коли чиновники заробляють на різниці відсотків, але при цьому не займаються своїми прямими обов'язками, ліквідовувати наявні недоліки у місті, в тому числі й транспортні міські проблеми. Але це тільки друга муніципальна позика. А є ще третя, яка бралась протягом цієї. Тобто ситуація парадоксальна.

Хороша ситуація. Особливо враховуючи те, що банк вже начебто і не міський...

Тому, коли говорять про недостатню кількість грошей в Києві, хочу зазначити – в Києві грошей достатньо. Розмови про неможливість наповнити бюджет – це теж не правда. Пам'ятаєте, скільки було галасу з приводу продажу 130 га землі майже за 1 млрд. грн. І це – без детального плану забудови ділянки. Якщо порахувати - сотка землі обійшлась у 8 тисяч доларів. Тоді як ми знаємо, що насправді, разом з комунікаціями і дозвільною системою сотка землі в Києві має вартість від 50 до 400 тисяч доларів. Це говорить про черговий корупційний акт з боку чиновників, який, продавши землю, і при цьому не завершили роботу – не зробивши план детальної забудови ділянки і не продавши його через півроку по окремих проектах – по гектару, по півгектару і т.д. Тобто справді сума доходу складала не 1 млрд., а 5-8, а може і 10 млрд. грн. І цих грошей вистачило б на рішення багатьох проблем, з якими сьогодні стикаються кияни. Ось про що йде мова. І ось що повинен робити міський голова разом з міськрадою.

А як Ви прокоментуєте те, що відбувається із земельними ділянками. З огляду інтересів міста і городян ця проблема вирішувана?

Вихід є завжди, з будь-якого становища, що склалося. І не вірте, коли чиновники розповідають про «замкнуте коло», значить це комусь вигідно. По-перше, без згоди Градоначальника питання може просто не виноситися на засідання сесії. Крім того, всі забувають про те, що, якщо депутати самі, без рішення Київміськадміністрації спробують проголосувати і прийняти будь-які ухвали, то у мера є право вето. І протягом року щось жодного разу не чув, щоб пан Черновецкий – навіть по тих сумнівних питаннях, по яких були багато розмов в пресі, – скористався своїм правом і наклав вето. А вето долається двома третинами голосів, а це не так просто.

Михайло Олександрович, неодноразово Ваше прізвище фігурувало у соцопитуваннях по Києву, яка у вас позиція в сьогоднішніх рейтингах?

Поки десь п'ята – сьома, в залежності хто проводить соціологічне опитування.

Погано працюєте. Працюйте краще – на свій імідж. І, зокрема - на благо міста. До речі, який вихід, може бути знайдений для столиці з приводу активної забудови історичних місць, що ведеться?

Річ у тому, що безпосередньо на підвищення свого місця в рейтингу, ще не працював. А що стосується забудови Києва, то вона повинна відбуватися в точній відповідності з генпланом. І ніякого відхилення від нього не повинно бути. Якщо сьогодні генплан розроблений, наприклад, до 2020 року, можна, звичайно, внести якісь корективи, але обговоренням, а не особистою примхою. В основному будівництво повинне проводитися відповідно до нього. Існують дуже жорсткі форми по будівництву. Всі служби зобов'язані їх виконувати. Не може існувати одним преференції, а іншим - ні. А тим більше, якщо йде мова про центральну частину Києва, де повинна діяти сувора заборона, в тому числі, на висотне будівництво.

Михайло Олександрович, кажучи відверто - політика вищого ешелону вас завжди цікавила менше, ніж господарська діяльність на міському рівні. Тому – питання. Амбіції з приводу крісла київського мера не залишили?

Ні, не залишив. Може деяким здасться не дуже скромно, але це був би якнайкращий вибір для Києва, тому що на місце мера столиці повинна прийти дійсно професійно підготовлена людина. Не представник спорту, не представник чистої політики, що уміє тільки чудово говорити. Місту потрібний справжній господарник, обізнаний в міському господарстві, який не буде, прикриваючись гаслами, перекладати не вирішення тих або інших життєвих проблем на політичну ситуацію, а робите все можливе і неможливе для покращення життя в нашому рідному місті. Треба просто любити місто, в якому живеш!

«Столичка»