Конституційний Суд однозначно висловився про те, що народний депутат України зобов'язаний перебувати у депутатській фракції тієї політичної партії (виборчого блоку політичних партій), за списком якої він був обраний народним депутатом України.

Про це на прес-конференції у вівторок заявив Голова Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, народний депутат від БЮТ Віктор Швець, коментуючи відповідне рішення Конституційного Суду.

За словами Швеця, КСУ протлумачив терміни «невходження» та «вихід» народного депутата до обраного від політичної партії (виборчого блоку політичних партій), до складу депутатської фракції цієї політичної партії (виборчого блоку політичних партій) в такий спосіб, що ці обидві дії («невходження» та «вихід») є відповідно в одному випадку «відмовою народного депутата України увійти до складу депутатської фракції», а в іншому - «припинення народним депутатом України свого перебування у складі зареєстрованої депутатської фракції політичної партії». Однак, в обидвох випадках ці дії мали б бути здійснені в у «встановленому законом порядку»

Іншими словами, зазначив голова комітету, народний депутат України обраний від політичної партії (виборчого блоку політичних партій)

- зобов'язаний перебувати у депутатській фракції цієї політичної партії;

- він не може не входити до жодної фракції (бути позафракційним);

- він не може переходити з фракції в фракцію;

- якщо ж депутат відмовиться увійти у склад даної фракції – це буде вважатися «невходженням», або припинить своє перебування у фракції - що буде вважатися його «виходом», - повноваження такого депутата припиняються достроково.

«Це те, що є прямо зазначено у резулятивній частині Рішення», - наголосив Віктор Швець.

За його словами, аналізуючи Рішення КСУ в цілому (мотивувальну та регулятивну його частину) можна стверджувати наступне:

1). Виходячи із логіки даного Рішення, індивідуально народні депутати не можуть входити (виходити) з коаліції депутатських фракцій, оскільки з одного боку - суб'єктом створення коаліції є виключно депутатські фракції, що чітко передбачено конституційною нормою ч.6 ст.83 Основного Закону, а з іншого ж боку, КСУ визнав неконституційним саму можливість «перебування» депутата поза фракцією (в т.ч. його бажання кудись виходити, переходити і т.д.) (п.5.4 мотивувальної частини Рішення).

2) Враховуючи вище викладене, а також правову позицію КСУ зазначену в абз. 2 п.5.1. мотивувальної частини цього Рішення КСУ де прямо говориться про те, що тільки «/…/ чисельність депутатської фракції є фактором реального її впливу на процеси утворення коаліції депутатських фракцій/.../», а не чисельність коаліції як такої, - «демарш» двох народних депутатів із їхнім «виходом із коаліції» отримує чітку, справедливу і правильну оцінку - як нікчемний факт, який не має жодних правових наслідків по відношенню (умовно кажучи) до «правоздатності» демократичної коаліції як такої.

3) Посилання КСУ на свою правову позицію, викладену у Рішенні від 19 квітня 2001 року (справа щодо завчасного сповіщення про мирні зібрання) про те, що норми Конституції України, які є нормами прямої дії (частина третя статті 8), застосовуються безпосередньо незалежно від того, чи прийнято на їх розвиток відповідні закони або інші нормативно-правові акти, що дало можливість КСУ закласти надзвичайно важливе положення, а саме:

«До законодавчого врегулювання законом України вимог пункту 6 частини другої, частини шостої статті 81 Конституції України, згідно з якими вищий керівний орган політичної партії (виборчого блоку політичних партій) приймає рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України, питання дострокового припинення повноважень народного депутата України повинні вирішуватися виходячи з положень частини третьої статті 8 Конституції України (пряма дія конституційних норм) та відповідних положень чинного Законодавства».

«Отже, дане Рішення є реальним до його виконання вже сьогодні. Буде чи не буде прийнято окремий Закон, будуть чи не будуть внесені якісь додаткові положення до нині чинних законів (в питаннях, що регулюють діяльність політичних партій, статус народних депутатів і т.д.) - вищий керівний орган політичної партії, керуючись нормами Конституції України і цим Рішенням КСУ - може вирішувати питання правових наслідків, наприклад факту «невходження» чи «виходу» народного депутата України», - підкреслив Віктор Швець.

Як відомо, Конституційний Суд своїм рішенням від 25 червня 2008 року визнав неконституційними положення частин п'ятої, шостої статті 13 Закону України „Про статус народного депутата України" щодо права народного депутата України вільно виходити зі складу депутатської фракції (групи), а також не входити до жодної зареєстрованої депутатської фракції.