Юлія Володимирівна - мій політичний партнер, як колись в біографіях ВКП(б) там було прийнято - мій політичний друг, людина, яка є професійною. Я мав нагоду працювати з нею в 2000-2001 році. Вона тоді була віце-прем'єром мого уряду, відповідала за один із резонансних ділянок роботи уряду - паливно-енергетичний комплекс, енергетичну політику України.

Я пригадую, в якому стані цей комплекс був, коли ми його взяли до виконання. Там платили п'ять відсотків коштами. Все решта або кралося, неважливо, через заліки чи без заліків, або платилося валянками, кожухами, шапками. Коли ми йшли з уряду 78 відсотків на цьому ринку працювали гроші, які проходили бюджет і відповідні соціальні і інші фонди.

Ми організували оптовий енергетичний ринок. Не все вдалось, не з усіма учасниками навіть оптового ринку нам вдалося домовитися, і багата частина учасників ринку, я переконаний, і до цього часу працює на цьому ринку без договорів, як працювали три роки назад. Але таку систему ми отримали. Але я високо ціную те, що було зроблено Юлією Володимирівною під час роботи в уряді.

Ми з нею пройшли тяжку виборчу політичну кампанію разом з багатьма з вами. Це дає мені сказати слідуючі слова: я довіряю їй і вірю.

http://www.rada.gov.ua/zakon/skl4/7session/STENOGR/04020507_06.htm